?

Log in

DATADIVERCITY

Recent Entries · Archive · Friends · Profile

* * *
 
ГоловнаСтаттіТекстиПереклад
НовиниТемаАкціїАртЛінкиГазетаРедакція
 
Кишенькова метрополія, або Втрачений рай - ПРОSTORY - український літературний журнал Кишенькова метрополія, або Втрачений рай Семінар з художнього перекладу "Між Сходом і Заходом" - ПРОSTORY - український літературний журнал Семінар з художнього перекладу "Між Сходом і Заходом" Seid realistisch, fordert das Unmögliche! Wir spielen Fußball - ПРОSTORY - український літературний журнал Seid realistisch, fordert das Unmögliche! Wir spielen Fußball
Друкувати

Евґеніуш Ткачишин-Дицький: вірші зі збірки "Путівник для бездомних незалежно від місця проживання"

Евґеніуш Ткачишин-Дицький (Eugeniusz Tkaczyszyn-Dycki) (1962 р.н.) – автор десяти книг віршів (окремі з них – Ненья та інші вірші, 1990; Перегрин, 1992; Liber mortuorum, 1997; Путівник для бездомних незалежно від місця проживання, 2000; Далеко звідси лишив я своє давнє і недавнє тіло, 2003; Історія польських родин, 2005; Пісня про залежності й узалежнення, 2008 та вибраного Поезія як місце на землі (1989-2003), 2006; Віддам вірші в добрі руки (1988-2010), 2010). Автор книги малої прози Запліччя (2002). Мала проза публікувалася в журналі «Креси». Двічі лауреат Літературної премії міста Ґдиня. Книга поезій Пісня про залежності й узалежнення в 2009 році удостоєна "Ніке" – найвпливовішої у Польщі літературної премії.  Евґеніуш Ткачишин-Дицький живе у Варшаві. 

Ткачишин-Дицький родом з польсько-українського прикордоння. Стик двох культур можна відчитати у шорсткій формі його вірша та в неабиякій мелодійності текстів. У поезії Евґеніуша Ткачишина-Дицького високі тони поєднуються із делікатним і, разом з тим, гротескним гумором. Дім його поетики – це хвороба та смерть, проте в ньому немає місця однозначності. Історії, розказані барвистою мовою, мерехтливі та мінливі, та тим не менш фабульні. Поезія Ткачишина-Дицького багата на сюжетні лінії, виразно індивідуальна, проймає своєю щирістю та нагістю. Залежна від минулого, вона безнастанно споглядає красу та бридкість життя.

«Простори» публікують вибрані поезії автора з книги «Путівник для бездомних незалежно від місця проживання» (2000).

* * *
Моя вакаційна музична рекомендація Superpitcher - Kilimanjaro (Kompakt). Другий альбом після Here Comes Love та купи неперевершених сінґлів
* * *



"Дискусія про дискусії" та презентація каталогу проекту "Революційні моменти"

 
7 червня 2011 року, вівторок
 
16:30
ДИСКУСІЯ ПРО ДИСКУСІЇ: ЩЕ ОДНА ФОРМА ОРГАНІЗАЦІЇ МИСТЕЦЬКОГО ЖИТТЯ
Модератор – Олеся Островська-Люта
Учасники: Оксана Баршинова, Катерина Ботанова, Аліса Ложкіна, Олексій Радинський, Леся Хоменко
 
18:30
ПРЕЗЕНТАЦІЯ КАТАЛОГУ ПРОЕКТУ «РЕВОЛЮЦІЙНІ МОМЕНТИ»
За участі куратора проекту – Єжи Онуха
 
Національний художній музей України
вул. Грушевського 6

 
про проектCollapse )
* * *


Виставка Мирона Цовніра

31 травня – 10 червня 2011

П’ятниця, 3 червня, 17.00
Глухий кут, 1992, 22 хв.
Скінхед-лейн, 1993, 2 хв.
Валуєв проти насильства, 2006, 2 хв.
Вільне падіння, 2010, 4 хв.
Бруно Ш. – відчуження це смерть, 2003, 60 хв.

Куратор Ольга Жук





Мирон Цовнір (Miron Zownir) – легендарний фотограф, кінорежисер, автор кримінальних романів, викладає в Академії кіно і телебачення в Берліні. Його фотокниги видаються в одному з найкращих арт-видавництв світу Gestalten, роботи експонуються у найвпливовіших галереях поряд із такими зірками, як Нобуйоші Аракі, Нен Голдін, Роберт Меплторп, Віджі, та вплинули своєю документальною цінністю на ціле покоління молодих митців.

Адреса виставки: Центр візуальної культури, Староакадемічний корпус НаУКМА, 1 поверх, вул. Сковороди, 2.

Виставка триватиме до 10 червня, щобудня з 10:00 до 18:00.

Мене особисто дуже цікавить музичне відео "Вільне падіння", бо саме клуб Берґгайн є місцем, яке згадую у  вірші "Штани будівельника" (див. ПРОstory #4  та попередній пост), яккий як і фото Мирона Цовніра ненавмисне, але за певним збігом обставин  з'явилися у одному номері.

«Вільне падіння» (2010), 4 хв., 

Румельснуф (Rummelsnuff) – німецький письменник, музикант і культурист, що свого часу працював охоронцем у популярному німецькому техно-клубі Berghain. Пише своєрідну «музику для робочого люду» та посідає нішу одного з найбільших оригіналів німецькомовної популярної музики.

Анотація до фільмів на ПРОstory.

* * *



 часопис можна знайти на "Книжковому Арсеналі" 29 травня біля оргкомітету та інформації (правий вхід у Арсенал). У часописі серед іншого мої переклади з Франца Кафки та вірші.
Про номерCollapse )

 

http://www.prostory.net.ua/
* * *
* * *
На каналі ютюб talibrestart три відео з Київських Лаврів (читає Тадеуш Домбровський, Йоанна Мюллер, частково у моїх перекладах, слухати краще моно)

Тадеуш Домбровський
http://www.youtube.com/user/talibrestart#p/a/u/1/do1kptyuDKk

http://www.youtube.com/user/talibrestart#p/a/u/0/PVKaQLRKaqI

Йоанна Мюллер
http://www.youtube.com/user/talibrestart#p/a/u/2/aeY8-qdkeEM

* * *
* * *
Читайте в новому номері  "ШО" за травень-червень переклади
з Тадеуша Домбровського, Йоанни Мюллер, Евґеніуша Ткачишина-Дицького, Дарека Фокса
та поезію інших учасників фестивалю "Київські Лаври".
 

Нижче - переклад вірша Тадеуша Домбровського зі збірки "Чорний квадрат"(2009).  Давніші переклади віршів  Тадеуша Домбровського читайте на ПРОstrory.


Тадеуш Домбровський (м. Ґданськ)

 

 

* * *

 
Тридцятирічний хлопець свято переконаний
у своєму безсмерті.

Хлопець – зі шкірою біло-блакитною наче мармур
неба.

Хлопець, який опускається на мене могильною плитою
ночі. Безсонним сном.


Хтось, хто невідкладно з’являється та щезає,
немов чорний квадрат на чорному тлі.

Переклад з польської Василя Лозинського

* * *
 14.05.2011-15.05.2011
ДОМБРОВСЬКИЙ/МЮЛЛЕР/ТКАЧИШИН-ДИЦЬКИЙ/ФОКС на «Київських Лаврах»

13-17 травня - VI. Міжнародний фестиваль поезії «Київські Лаври»

у рамках Фестивалю відбудуться дві зустрічі з польськими поетами за участі українських поетів-перекладачів:

14 травня (субота) 17.30 - 19.30
Будинок вчителя, Великий зал (вул. Володимирська, 57)
Євгеніуш Ткачишин-Дицький та Дарек Фокс

15 травня (неділя) 15.30 - 17.00
Будинок вчителя, Молодіжний зал (вул. Володимирська, 57)
Тадеуш Домбровський та Йоанна Мюллер

детальніше


 

* * *

з усіх ролей найменш прописана батьківська.
людство придумало фотокамеру, інтернет,
режими LIVE й ON AIR. цілком
природно зживаємося з  презервативами, сосками, окулярами
та іншими механічними друзями “людини на колесах”,
ідеальної форми протезами. сильно
засмучує втрата цифрового знімка
з цвинтаря під парасолею у дощ. не так
знімка, де на світ з’являється дитина.
можна було б сказати навіть,
що там була глушилка.



конструкція веж
о-подібна, 100-150 м.

заввишки на місці старого кладовища.
вона фільтрувала еротику (кохання
крізь ковдру) від порнографії радіо Свободи.
не дає заснути розрита могила
на місці глушилки, ритуальне місце
сатаністів, у іншу пору доби старовірів,
відколи тут нема військової частини
за парканом і хтось анонімний
розібрав вежу за 100 тис. гривень.
з цієї гори, на якій вона стояла, відкривається
чудовий вигляд на київську “Швейцарію” внизу
і протилежні безлюдні тераси.

* * *
* * *

Previous · Next