?

Log in

DATADIVERCITY


"СОЮЗ БУД" - новий проект Худради

Recent Entries · Archive · Friends · Profile

* * *
halabuda-033 (1)
Ілюстрація - Олександр Бурлака

«Союз буд»

Перший з’їзд

Виставка відкрита лише 1 червня 2013 року з 15.00 на Лідо, Венеція

«Союз буд» – довготерміновий виставковий проект кураторської групи Худрада. Проект розвиватиметься як серія виставок у різних містах. Виставки-«з’їзди» «Союзу буд» розміщатимуться у стихійних несанкціонованих будівлях у різних містах та країнах. Першу виставку буде відкрито 1 червня на пляжі острова Лідо у Венеції.

«Ненормально, що наші нові міста не допускають і не надають можливості індивіду або колективу активно брати участь у створенні свого власного життєвого середовища. Основною метою повинно бути усунення цих протиріч». – пише М. Шідгельм у статті «Анархітектура» у журналі L'Architecture d'Aujourd'hui*. Опісля автор наводить революційне вирішення – цілковито інопланетний проект міста з «мінімальною, схематичною організацією, яка допускає максимальну свободу»: на системі рейок, доріг, ліфтів та пасових транспортерах вільно виникають, перебудовуються і переміщаються «будинки, які необхідні для життєдіяльності міста».

Проте революція відбувається тут і зараз. Хоча «розкіш мобільності» і постійне творче облаштування власного життєвого середовища – це скоріше доля пригнічених, а збалансована самоорганізація у міському просторі виникає як реакція на бідність. У фавелах і на звалищах усього світу, у маленьких халабудах та прибудовах, а не на сторінках архітектурного глянцю слід шукати паростки архітектури майбутнього.

Анархітектура у нашому розумінні – це архітектура без архітектора, у якій не працює звична вертикальна організація, а людина одночасно є «замовником», проектантом та будівельником. Ця архітектура максимально ефективна, використовує усі доступні матеріали і можливості, постійно змінюється і себе перебудовує.

Анархітектура ніколи не буває повністю приватною або суспільною. Вона ненадовго захоплює порожнечі, запроектовані у рамках центрального плану, паразитично обживає паузи ансамблів, порушуючи чистоту композиції. У той самий час стихійний «благоустрій» і убоге будівництво у щілинах та просвітах по-справжньому приватизованого і комерціалізованого міста зухвало порушує гарантії недоторканості приватної власності, представляє собою невизнане, нахабне, непідпорядковане життя, яке у будь-який момент може бути стерте руками професіоналів-чистильників. Безпритульні, роми, любителі настільних ігор на подвір’ї багатоквартирного будинку, прогульники, які прорізали діру у загорожі школи, пияки, які збудували столик у тіні гілок – це непрохані будівничі, виробники крихітних коконів «голого життя», дезертири як тоталітарного плану єдиного спрямування, так і безмежного поля бойової конкуренції. Бути дезертиром безмежного – означає весь час шукати пустки, щілини, пробіли, незайняті місця, через неувагу проґавлені воюючими або розумно залишені планувальниками.

Нестійкість та загроза краху сьогоднішньої індустрії будівництва, що базується на кредиті, а також поширений страх втрати житла, спричинює цілком реальну масову перспективу з кустарною адаптацією недобудованого, самозахопленням, самобудівництвом, відмовою від традиційного розподілу праці.

Для декількох із організаторів цієї виставки Венеція та Лідо і стали цими просторами безпритульності, пошуку незайнятого кута. Участь у проекті британського художника Марка Тічнера в українському національному павільйоні у 2007 році та квартирній виставці GINNUNGAGAP / PAVILION OF BELIEF перетворилася для учасників групи Р.Е.П. на поневіряння без місця нічлігу та виявлення порожнього будинку, у якому був незавершений до сезону бієнале ремонт та відчинені двері. Цей будинок і став їхнім житлом на декілька днів. У 2011 році художники у Венеції знову виявилися безпритульними – але на цей раз вони ночували на Лідо, де знайшли пляжні будинки, які спільно доглядало багато незнайомих одні з одним людей. Окрім того, що ці маленькі споруди з накриттями від сонця та столиками регулярно ремонтували, у них залишали олію, сірники, сіль та харчі, які не псувались. Створювався простір стихійного обміну та взаємодопомоги.

«Союз буд» народився саме завдяки досвіду безпритульності і спричиненим нею рівноправ’ям та взаємопідтримкою. Виставки «Союзу буд» і надалі обживатимуть «анархітектурні» конструкції, на котрі натрапляємо у найрізноманітніших місцях. У той же час архів проекту буде доповнюватися новими мистецькими роботами, у яких буде тематизуватися анархітектура, практики бідного, несанкціонованого і винахідливого облаштування життєвого простору. Презентація нових стадій розвитку проекту, нові зібрання «Союзу буд» проходитимуть кожний раз у новому місці, новому будинку. І водночас Худрада залишає за собою можливість показу архіву проекту в академічно-музейному просторі, який на відміну до стихійних конструкцій, які «ховаються», передбачає масовий доступ. Проект розрахований на довготерміновий розвиток і поступове залучення нових учасників.

* Текст було виявлено в одному із перекладених випусків журналу 1968 року, що був виданий у СРСР з метою ознайомлення з досягненнями Заходу.

Як добратися:

Місце носить назву Маламокко (Malamocco)
https://maps.google.com/maps?q=malamocco+venezia&um=1&ie=UTF-8&hl=it&sa=N&tab=wl

Добиратися до нього можна на будь-якому вапоретто, яке пливе до Лідо (на Лідо всього лиш одна зупинка). Від станції Лідо до Маламокко їздять автобуси А та В, у напрямку Альбероні (Alberoni). Від зупинки слід пройти по головній вулиці сільця Маламокко до моста, а потім по стежці у бік пляжу.

Емануель Алмборґ / Emanuel Almborg (Швеція)
Володимир Архіпов / Владимир Архипов
Обледеніння архітекторів / Обледенение архитекторов (Росія)
Сакен Наринов (Казахстан)
Ото Худек / Оtо Hudek (Словакія)
Володимир Воротньов
Відкрита група
Ксеня Гнилицька
Група Р.Е.П.
Сергій Зарва
Микита Кадан
Володимир Кузнєцов
Василь Лозинський
Микола Рідний і Белла Логачева
TanzLaboratorium (Україна)

ENG

"Union of Hovels" is a long-term exhibition project by the curatorial group HudRada. The project will develop as a series of exhibitions in various cities. The exhibitions-"congresses" of the "Union of Hovels" will take place in unsanctioned makeshift structures in various cities and countries. The first exhibition on June 1 is on the beach on the island of Lido in Venice.
How to get there:
The place is called Malamocco
https://maps.google.com/maps?q=malamocco+venezia&um=1&ie=UTF-8&hl=it&sa=N&tab=wl
You can take any vaporetto that goes to Lido (there is only one stop on Lido). From there, take bus A or B in the direction of Alberoni to Malamocco. From the bus stop, walk along the main street of Malamocco to the bridge and then along the path toward the beach.


Халабуда
* * *