DATADIVERCITY

-

“ІНША РОБОТА”
-

Вечір соціальної лірики
-
16 грудня 2009 р., 19:30
-

Фундація ЦСМ,

Староакадемічний корпус НаУКМА,

вул. Сковороди, 2

-

Читають:

Катерина Бабкіна, Ярослав Гадзінський, Богдан-Олег Горобчук, Олег Коцарев, Дмитро Лазуткін, Василь Лозинський, Юля Стахівська.

-

-

На літературній лабораторії “Прощавай, міф!: мала література vs. велика мова”, яка відбулася 9 грудня в рамках виставки “Революційні моменти” Фундації ЦСМ, було визначено критерії запотребованої в Україні літератури, яка б несла соціальний зміст. “Мала література”, у розумінні Делеза та Ґваттарі як детериторіалізована література меншин, надає усьому індивідуальному політичного та колективного значення. Автори зачитають давніші та недавні вірші, у яких піднімають соціальні теми.

-
Блог “Революційних моментів”: http://www.revolutionary-moments.blogspot.com/

Будь-який суспільний процес затяжний і нарощує кільця. Для цієї різоми це теж актуально, тому з недавніх і давніших проектів:

Вуличний проект Худради з протидії соціальним захворюванням
(ПОСТЕРИ)

Революційні моменти
ПОЕЗІЯ : ОПІР СОЦІУМУ?
ПРОГРАМА

Моя персональна революція

Революція – це конфлікт на
ринку збуту товарів, проста калькуляція,
ніяких романтичних мрій.
На мить споживач стає громадянином,
на мить, коли розчаровується у старих цінностях,
й обирає новий товар.
Ми – не більше ніж тусовка –
затіяли під час знаменних подій
суперечку про етику споживання
алкогольних напоїв та трави.
Уявіть, що сині - лише за горілку,
і вони – бухарі, а помаранчеві лише
за шишки трави і вони всі – планокури.
Тусовка попала під руку коменданта,
який прийшов не обкуреним, а п’яним, ніяким іншим.
Усі тоді стояли в одному ланцюзі
роздрібної торгівлі: кофішопи витісняли кабаки,
горілчана промисловість загиналась, ціна
на траву зросла.
Але я хотів під Адміністрацію Президента,
пам’ятаєте товариші? – Усі сміялись довго.
Я – громадянин України, ніхто інший.
На даху ми курили траву із докором сумління,
бо внизу бушував майдан, ми відчули
тусовкою цей скандал з горілкою чи то коньяком.
– Коли не можна курити траву, то пити також,
коменданте! Забулося вже навіть ваше ім’я,
ти – громадянин України, ніхто інший.

Незабутній шляґер:




Мені симпатичніша культура ґіків ніж гіпстерів, апропо!

Поріг приватної клініки в Кірлінзі під Віднем, в якій у 1924 році помер Франц Кафка.

В інтерв'ю Єнс Фрібе, співак, концерт якого повинен був відбутися у Хлібі цієї середи, але не відбувся через грипову істерику, ставить доленосне, риторичне
питання для українського культурного простору: Чи можливе соціальне, товаристське без алкоголю та наркотиків? Для каналу Арте.

Ч.Ч.Ч.П. - (С.С.С.P. ) пізніше С.І.S. (як СНД) - панкрок з Італії, експериментували багато. Давно не слухав ...


Дуже вдало поєднана естетика клерикалізму та комунізму.